Шепетіський міський центр дитячої  та юнацької творчості Хмельницької області

Освітня програма

 

 

СХВАЛЕНО                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

рішенням  педради                                                                                            наказ № 15-о/д від 05.09.2023

(протокол № 1 від 04.09.2023)

                                                                                                                            Директор ________Олег ПОПОВИЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма

Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості

 Хмельницької області

на 2023-2024 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2023

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості

 Хмельницької області

Загальні положення освітньої програми

Освітня програма закладу позашкільної освіти – це нормативний документ, який містить характеристику змісту позашкільної освіти, особливості організації освітнього процесу та освітню місію закладу позашкільної освіти.

Освітня програма закладу позашкільної освіти схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується керівником закладу.

Шепетівський міський ЦДЮТ здійснює свою діяльність відповідно до освітньої програми ЗПО, на основі якої складається та затверджується річний план роботи, робочий навчальний план та режим роботи закладу, які конкретизують організацію освітнього процесу.

Освітня програма визначає організацію освітнього процесу в закладі з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів здобувачів позашкільної освіти та містить перелік освітніх компонентів.

Основними складовими освітньої програми є :

– вимоги до здобувачів позашкільної освіти, які можуть розпочати навчання за цією програмою;

– перелік освітніх компонентів у їх логічній послідовності;

– загальний обсяг навчального навантаження;

– очікувані результати навчання здобувачів позашкільної освіти.

Вимоги до здобувачів позашкільної освіти визначаються рівнем творчих об’єднань ЗПО та відображаються в навчальних програмах з позашкільної освіти (вік, рівень підготовленості, вимагає або не вимагає спеціальної підготовки, передбачає рівень підготовки, вимоги до здоров’я – якщо це передбачено специфікою діяльності здобувачів освіти у певних гуртках тощо).

Загальний обсяг навчального навантаження визначається на основі типових навчальних планів, затверджених МОН, або навчальних планів, затверджених відповідним місцевим органом виконавчої влади.

Очікувані результати навчання відображаються в навчальних програмах з позашкільної освіти.

Освітніми компонентами також можуть бути:

1)    форми організації позашкільної освіти (творчі об’єднання, гуртки, групи, секції, відділення, відділи, студії, школи, клуби, центри, ансамблі, театри, майстерні, лабораторії та ін.);

2)    форми діяльності здобувачів освіти (гурткова робота, клубна робота, дистанційна робота, урок, лекція, індивідуальне заняття, конференція, семінар, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, робота в лабораторіях, майстернях, теплицях та ін.);

3)    структура навчального року (структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними встановлюються ЗПО у межах часу, передбаченого навчальною програмою).

Крім того, навчальні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма вибудовується з урахуванням диференціації та індивідуалізації освітнього процесу, демократизації управління, створення умов для творчої діяльності адміністрації та працівників закладу позашкільної освіти, збереження єдиного освітнього простору в регіоні, соціального захисту вихованців, учнів і слухачів, із забезпеченням їх права на доступність і якість позашкільної освіти, створення умов для безперервності освіти.

Освітня програма закладу позашкільної освіти є засобом забезпечення реальних умов для вибору індивідуальної траєкторії розвитку, гарантом досягнення обраних освітніх рівнів, технологічним засобом управління якістю позашкільної освіти.

Освітня програма Шепетівського міського центру дитячої та юнацької творчості (далі  –  освітня програма Шепетівського міського ЦДЮТ) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 № 651, Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 р. № 676, Постанови Кабінету Міністрів України №779 від 21.08.2019 «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти», Програми розвитку освіти Шепетівської міської територіальної громади на 2021-2025 роки, затвердженої рішенням ІV сесії міської ради VIII скликання від 24.12.2020 № 7, Статуту закладу, Стратегії розвитку закладу на 2021-2025 роки, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, затвердженого наказом по закладу від 02.09.2021 № 29, наказу МОН України від 08.10.2020 року №1115  «Деякі питання організації дистанційного навчання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за   № 941/35224, методичних рекомендацій МОНУ від 17.08.2021 р.№ 1/9-414, листа МОНУ від 27.07.2022 № 1/8507-22 «Про організацію освітньої діяльності у закладах позашкільної освіти у 2022/2023 начальному році», листа управління ДСЯО у Хмельницькій області від 10.08.2022 № 02.1-11/172 «Про методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесіву закладах позашкільної освіти», листа управління ДСЯО у Хмельницькій області від 07.03.2022 № 1/3378-22 «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану», листа ХОІППО від 04.04.2022 № 228 «Методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в закладах позашкільної освіти в умовах воєнного стану», Постанови КМУ від 28.07.2023 №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», листа МОНУ від 16.08.2023 № 1/12186-23 про особливості  організації нового навчального року в умовах правового режиму воєнного стану, наказами МОН від 24.02.2023 №201 та від 22.03.2023 № 333 щодо внесення змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, наказу МОЗ від 01.08.2022 № 1371 щодо внесення змін до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, наказу МОН від 15.05.2023 № 563 щодо затвердження методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в умовах воєнного стану, листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти від 01.08.2023 № 21/08-1242 (методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2023/2024 навчальному році), листа МОНУ від 17.05.2023 №1/6990 (рекомендації щодо підготовки закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024),  листа МОНУ від 22.07.2022 № 1/8462-22 (організація роботи з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності), листа МОН від 16.08.2023 №1/12186-23 «Про особливості навчального року в умовах правового режиму воєнного стану», листа МОН від 24.08.2023 №1/12702-23 щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році, листа МОНУ від 21.08.2023 №1/12492-23 (рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу), листа МОНУ від 23.08.2023 № 1/12609-23 «Про організацію освітньої діяльності у закладах позашкільної освіти у 2023-2024 навчальному році» інших нормативно-правових актів з питань роботи закладів позашкільної освіти,  освітніми запитами дітей та їх батьків.

У 2023-2024 навчальному році освітній процес у ЗПО має бути організований з урахуванням протиепідемічних заходів у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню   на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом CARS-CoV-2» (режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text) та воєнного стану.

Відповідно до постанови Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2021 № 4 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (режим доступу: https://moz.gov.ua/golovnij-derzhavnij-sanitarnij-likar-ukraini) відповідальність за організацію та виконання протиепідемічних заходів покладається на засновника (власника) та керівника закладу освіти, які мають здійснювати свою діяльність з урахуванням необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів.

У разі прийняття рішень Хмельницькою ОВА, засновника закладу про перехід на дистанційне навчання, карантинних обмежень, освітній процес здійснюється відповідно до Тимчасового порядку організації освітнього процесу в Шепетівському міському ЦДЮТ, схваленого педагогічною радою (протокол від 04.09.2020 № 1) та затвердженого наказом по закладу від 04.09.2020 № 30-о/д, на підставі Положення про дистанційну форму здобуття позашкільної освіти Шепетівського міського ЦДЮТ, яке визначає механізм забезпечення здобуття позашкільної освіти освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами в ЗПО та інших розпорядчих документів.

Освітня програма Шепетівського міського ЦДЮТ – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягнення учнями, вихованцями, слухачами якісних результатів навчання (набуття компетентностей).

 

І. Місія, візія та ключові цінності Шепетівського міського ЦДЮТ

 

Місія закладу – сприяння кожному здобувачу освіти в цілісному розвитку та лідерському становленні; служіння людині, громаді, суспільству.

Візія закладу:

– створення безпечного простору для здобувачів позашкільної освіти;

створення сприятливого середовища, інфраструктури та умов для розвитку особистості;

– розвиток науково-педагогічного потенціалу, освітньої та інноваційної діяльності;

– сприяння розкриттю лідерських якостей здобувачів освіти шляхом їх участі в самоврядуванні закладу позашкільної освіти;

– створення умов для змістовного дозвілля здобувачів освіти та працівників закладу позашкільної освіти;

– відкритість та забезпечення інформування спільноти;

– служіння громаді.

Ключові цінності: Україна, дитина, громада, професіоналізм, довіра, духовність, лідерство, відповідальність.

 

ІІ. Мета та завдання освітнього процесу в Шепетівському міському ЦДЮТ

 

Метою освітнього процесу в закладі є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, художньо-естетичної, декоративно- ужиткового та іншого виду творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої само- та/або професійної реалізації.

Основними завданнями є:

– виховання громадянина України;

– вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;

– виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;

– виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів;

– виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;

– створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;

– здобуття учнями, вихованцями, слухачами первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності;

– формування у вихованців, учнів і слухачів свідомого й відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;

– задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, учнів і слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;

– задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

– пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів;

– вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;

– організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;

– виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;

– формування здорового способу життя вихованців, учнів і слухачів;

– розвиток інклюзивного освітнього середовища у закладах позашкільної освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами;

– здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.

Заклад, крім освітньої, виховної функцій, виконує важливу соціальну функцію, забезпечуючи психологічну підтримку та організовуючи змістовне дозвілля для дітей, із числа внутрішньо переміщених осіб. Крім того, сьогодні заклад ефективно займається патріотичним вихованням дітей та молоді, організовуючи військово-патріотичні заходи, благодійні, волонтерські акції, тощо.

 

Головні принципи освітнього процесу:

– гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;

– єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;

– демократизація, що передбачає автономію закладів позашкільної освіти різних типів та форм власності у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;

– науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;

– безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання зусиль закладів позашкільної освіти з іншими закладами та організаціями; цілісність і наступність позашкільної освіти, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;

– багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості, референції та індивідуалізованого освітнього процесу;

– добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;

– самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;

– практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

Зміст освітнього процесу ґрунтується на засадах особистісного замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність позашкільної освіти, її нестандартність та варіативність. Освітній процес у Шепетівському міському ЦДЮТ здійснюється у відповідності до робочого навчального плану і Типових навчальних програм для гуртків, секцій, відділень, відділів, студій та інших творчих об’єднань, що затверджені Міністерством освіти і науки України, або директором Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації; розкладу занять  гуртків/секцій.

Враховуючи запити здобувачів освіти, їх батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, можливостей матеріально-технічного забезпечення освітній процес у Шепетівському міському ЦДЮТ в межах затверджених видатків на оплату праці відповідно до встановлених нормативів позашкільна освіта здійснюється за такими напрямами:

  • художньо-естетичний, який забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями, учнями і слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва;
  • туристсько-краєзнавчий, який спрямовується на залучення вихованців, учнів і слухачів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями та навичками з туризму та краєзнавства;
  • дослідницько-експериментальний, який сприяє залученню вихованців, учнів і слухачів до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, а також створенню умов для творчого самовдосконалення та виявлення, розвитку і підтримки юних талантів та обдарувань;
  • фізкультурно-спортивний або спортивний, який забезпечує розвиток фізичних здібностей вихованців, учнів і слухачів, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовку спортивного резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя;
  • військово-патріотичний, який забезпечує належний рівень підготовки вихованців, учнів і слухачів до військової служби, виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності;
  • соціально-реабілітаційний, який забезпечує соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у самореалізації вихованців, учнів і слухачів, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, організацію їх змістовного дозвілля та відпочинку;
  • гуманітарний, який забезпечує розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок вихованців, учнів і слухачів, оволодіння знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я у різноманітних організаційних формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, спектакль, квест, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, віртуальна  подорож, практична робота в лабораторіях, майстернях та в інших формах, передбачених Статутом закладу.

Відповідно до листа МОН України від 16.08.2023 № 1/12186-23 визначено особливості  організації нового навчального року в умовах правового режиму воєнного стану. Відповідно до рішень військових адміністрацій та засновників закладів освіти освітній процес може бути організовано за такими формами:

  • очна. Освітній процес в цій формі запроваджується в закладі освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу тривоги. Якщо потужності таких споруд є недостатніми, навчання може бути організовано шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня та тижня, днів та тижнів упродовж місяця або семестру тощо;
  • дистанційна. Організація освітнього процесу в закладах освіти на території ведення бойових дій, тимчасово окупованих територіях тощо запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації. При дистанційному навчанні заклад освіти самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у закладі;
  • змішана. Ця форма передбачає поєднання різних видів занять, наприклад, практичні, теоретичні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – у дистанційному. При цьому освітній процес у вихованців-дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку  бажано здійснювати в очній формі, враховуючи необхідність соціалізації дітей.

При організації очного та змішаного навчання у ЗПО слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу тривоги. Учасники освітнього процесу мають організовано прослідувати до споруд цивільного захисту і перебувати в них до скасування тривоги (за можливості продовжуючи освітній процес), а після відбою тривоги – повернутися до приміщення закладу, організувавши необхідне корегування навчання.

Залежно від безпекової ситуації форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року.

Наказами МОН від 24.02.2023 №201 та від 22.03.2023 №333 було внесено зміни до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. У документі оновлено категорії учнів, які мають право навчатися за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти). Також педагогічним працівникам дозволено працювати в будь-якомі місці за їхнім вибором, у тому числі  поза робочими приміщеннями чи територією закладу освіти.

Наказом МОЗ від 01.08.2022 № 1371 внесено зміни до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, згідно з якими в умовах воєнного стану безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для дітей:

  • 1-2 класів – 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 – по 20 хвилин;
  • 3-4 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 30 хвилин, або 4 – по 20 хвилин;
  • 5-6 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 35 хвилин, або 4 – по 25 хвилин;
  • 7-9 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 40 хвилин, або 4 – по 30 хвилин, або 5 – по 25 хвилин;
  • 10-11 класів – 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 – по 35 хвилин, або 5 – по 30 хвилин, або 6 – по 25 хвилин.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії педагогом або вихованцями визначаються теми доповідей гуртківців, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії вихованці отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з вихованцями, які не були присутні на попередніх заняттях або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих занять. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Педагог або вихованці підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту освітньої програми, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності вихованців в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності гуртківці можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. На цих заняттях вихованці самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення вихованців з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Вихованці можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-занять) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих напрямів позашкільної освіти упродовж навчального року.

Вибір форм і методів навчання педагог визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.

У новому навчальному році робота гуртків та інших творчих об’єднань здійснюватиметься з урахуванням воєнного стану та епідемічної ситуації. У період запровадження навчання в змішаному чи дистанційному режимі керівник гуртка (творчого об’єднання) самостійно визначатиме потребу у внесенні змін до календарного планування, розподілу навчального часу на вивчення окремих тем. При цьому потрібно враховувати педагогічну та методичну доцільність і можливість вивчення окремих тем у дистанційному форматі, особливості напряму навчання, рівень підготовки вихованців, технічні можливості закладу освіти, педагога та вихованців. Обов’язково треба урахувати санітарні обмеження щодо часу безперервної роботи дітей за комп’ютером. Якщо розкладом занять передбачено проведення 2-4-годинних занять, доцільно за погодженням з адміністрацією та вихованцями розділити їх на кілька більш коротких занять. При цьому слід поєднувати роботу в онлайн-режимі з виконанням завдань в асинхронному режимі без використання комп’ютерної техніки та мережі Інтернет.

Педагог самостійно обирає платформи для проведення дистанційних навчальних занять з урахуванням своїх технічних можливостей та можливостей вихованців, враховуючи їх побажання. Включення відеоряду доцільно здійснювати лише за потреби змісту заняття. Водночас варто широко використовувати функцію показу екрана для роботи з презентаціями, фото- та відеоматеріалами.

Для визначення стану оволодіння навчальним матеріалом доцільно використовувати різноманітні форми та прийоми, зокрема гугл-форми, комп’ютерні тестові конструктори тощо. При цьому можна використовувати різноманітні типи завдань, не обмежуючись тестами з вибором однієї правильної відповіді. Також заслуговують на увагу ситуаційні завдання, кластерні форми побудови тестових завдань тощо. У разі відсутності можливості проведення запланованих практичних занять, участі в передбачених навчальними програмами та планами роботи гуртків змаганнях, конференціях тощо (у зв’язку з карантинними обмеженнями) адміністрація ЗПО за поданням керівника гуртка має розглянути можливість і доцільність внесення відповідних коректив до навчального плану наступного року, а в окремих випадках – прийняти рішення про недоцільність переходу на наступний рік (рівень) навчання та потребу в повторному проходженні курсу у зв’язку із особливими обставинами карантину.

Відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти від 01.08.2023 № 21/08-1242 в освітньому процесі враховано методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2023/2024 навчальному році, зокрема:

  • нормативно-правове забезпечення розвитку STEM-освіти;
  • організаційна та навчально-методична робота;
  • освітнє STEM-середовище;
  • професійне самовизначення здобувачів освіти;
  • професійна майстерність педагогічних працівників.

                             ІІІ. Система управління освітнім процесом.

Внутрішня система якості освіти

 

Керівництво закладом здійснює директор. Згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Колегіальним органом управління є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Статутом закладу. Основні завдання управління освітнім процесом в закладі складаються з наступних компонентів:

– кадрове забезпечення освітньої діяльності;

– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

– якість проведення навчальних занять;

– моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання.

Кадрове забезпечення закладу здійснено у повній відповідності з навчальним робочим планом закладу, спеціалізацією та шестиденним режимом його роботи.

Освітній процес у закладі забезпечують 17 педагогічних працівників. Всі вони мають відповідний рівень освіти, володіють фаховою майстерністю. З них: 10 – основних працівнків, 7 – працюють за сумісництвом.

Заклад укомплектовано педагогічними кадрами у повному обсязі.

Із метою підвищення кваліфікації педагогів у закладі діє система курсової перепідготовки при Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та інших освітніх платформ та ресурсів, що мають відповідну ліцензію. З 01.09.2023 набрало чинності Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОНУ від 09.09.2022. Цим документом визначено порядок проведення системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання професійної діяльності педагогів.

 

У цьому навчальному році курсову перепідготовку проходитимуть 2 педагога. Шість педагогів мають звання «керівник гуртка-методист», один – «практичний психолог-методист».

Створення внутрішньої системи якості освіти.

Відповідно до вимог Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIIІ «Про освіту», який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41 «Система забезпечення якості освіти»), Закону України 22.06.2000 № 1841-III «Про позашкільну освіту», зі змінами від 16.10.2020, наказу Державної служби якості освіти України від 07.12.2020 № 01-11/78 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти», на підставі рішення цієї педагогічної ради закладу (протокол № 01 від 02.09.2021), з метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу, постійного підвищення якості освіти для здобувачів позашкільної освіти та освітньої діяльності, розроблення структури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, розроблено «Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Шепетівського міського ЦДЮТ, яке буде введено в дію наказом директора у вересні 2021.

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Розроблені та апробуються наступні матеріали, що ввійшли до Положення як додатки:

  • методичні рекоментації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі;
  • орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх у управлінських процесів закладу позашкільної освіти;
  • орієнтовний перелік запитань для самоаналізу;
  • анкета для педагогічних працівників;
  • анкета для вихованців;
  • анкета для батьків;
  • орієнтовна форма спостереження за навчальним заняттям;
  • орієнтовна форма спостереження за освітнім середовищем.

 

  1. Навчальний план та обґрунтування його вибору

 

При формуванні робочого навчального плану враховано вимоги законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 № 1036/9635, Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676. Навчальний план спрямований на творчий розвиток, формування сталого інтересу до світових і національних гуманістичних цінностей культури та шляхи його засвоєння, надання додаткових знань, умінь і навичок відповідно до запитів та інтересів дітей, батьків, суспільства в цілому й організації дозвіллєвої діяльності вихованців.

В основу робочого навчального плану Шепетівського міського ЦДЮТ покладені орієнтири щодо класифікації гуртків, секцій та інших творчих об’єднань за трьома рівнями навчання: початковий, основний та вищий.

Рівень гуртка (початковий, основний, вищий), а також термін навчання обумовлюється специфікою їх діяльності та навчальними програмами. Порядок створення та організації діяльності гуртків/секцій та інших творчих об’єднань базується на принципі наступності від одного рівня до іншого та відповідає вимогам одного з обраних рівнів. Навантаженість навчальних годин на тиждень залежить від рівня навчання. Загальна кількість навчальних годин обумовлюється виконанням навчальних програм.

Середня наповнюваність гуртків, груп та інших творчих об’єднань у Шепетівського міського ЦДЮТ становить, як правило 10-15 вихованців, учнів і слухачів. Наповнюваність окремих гуртків, груп та інших творчих об’єднань установлюється директором Шепетівського міського ЦДЮТ залежно від профілю, навчальних планів, програм та можливостей організації освітнього, тренувального процесу, рівнем майстерності вихованців, учнів та слухачів і становить не більше 25 вихованців, учнів і слухачів.

Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців Шепетівського міського ЦДЮТ складає 203 годин/навчальний рік. Враховано всі три рівні. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в освітніх програмах та робочому навчальному плані закладу.

До закладу зараховуються вихованці (учні, слухачі) віком від 2 до 21 років. Зарахування вихованців може здійснюватися протягом навчального року (у міру закінчення комплектування гуртків за їх бажанням і за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, на безконкурсній основі.

Тривалість одного заняття в закладі визначається навчальним планом і навчальними програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 5 до 6 років – 30 хвилин; віком від 6 до 7 років – 35 хвилин; старшого віку – 45 хвилин.

Перерви між заняттями визначаються режимом щоденної роботи закладу та його Статутом.

Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих напрямів позашкільної освіти, а також логічну послідовність їх вивчення та засвоєння, які подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-3).

До індивідуальної форми роботи залучаються вихованці, учні, слухачі, які потребують професійної допомоги для поглиблення знань, відповідно до їх творчих здібностей і обдарованості та вдосконалення набутих навичок, умінь.

Для організації освітнього процесу з вихованцями, учнями і слухачами, які займаються дослідно-експериментальною роботою або є переможцями, призерами міських, районних, обласних, Всеукраїнських, міжнародних конкурсів, фестивалів, виставок, олімпіад, змагань, турнірів тощо створюються необхідні умови.

Реалізація робочого навчального плану сприятиме виконанню педагогічним колективом Шепетівського міського ЦДЮТ основних його функцій, а саме: навчально-виховної, методичної, соціально-психологічної, адаптаційної, реабілітаційно-оздоровчої, дозвіллєвої, розважальної.

 

  1. Освітні (навчальні) програми

Освітній процес в закладі здійснюється відповідно до навчальних програм, які розробляються згідно з положеннями законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433, Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 11.08.2004 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1036/9635, Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом МОН від 22.07.2008 № 676, із врахуванням Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти (лист ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» від 05.06.2013 № 14.1/10-1685).

У закладі використовувати навчальні програми з позашкільної освіти, схвалені (рекомендовані) МОН, навчальні програми, затверджені відповідними місцевими органами виконавчої влади, а також навчальні програми, затверджені закладами освіти, іншими суб’єктами освітньої діяльності та науковими установами тощо.

У закладі використовуються навчальні програми з позашкільної освіти, що містять етнічні, історичні, соціокультурні, природно-кліматичні особливості певного регіону України; специфіку кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення; враховують психофізіологічні особливості, нахили, інтереси та рівень підготовленості вихованців, учнів, слухачів ЗПО, які затверджені Департаментом освіти, науки молоді та спорту ХОДА та управлінням освіти Шепетівської міської ради.

Навчальні програми, затверджені місцевими органами виконавчої влади, мають бути розміщені на вебсайтах закладу та управління освіти.

Навчальні програми,  які використовується у закладі розміщено у додатку 5.

 

  1. Методичне забезпечення освітньої програми

 

Методична робота у ЦДЮТ – це спеціальний комплекс практичних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду і спрямовані на всебічне підвищення компетентності і професійної майстерності кожного педагогічного працівника. Цей комплекс орієнтований  перш за все на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а в кінцевому результаті – на підвищення якості й ефективності освітнього процесу.

Методична робота у закладі спрямована на розв’язання методичної проблеми: «Формування особистості педагога засобами організації науково-методичної діяльності в контексті реформування».

Заступником директора з навчально-виховної роботи сплановано організовано роботу методичної ради. Засідання проходили відповідно до затвердженого плану.

Головною метою методичної роботи Шепетівського міського ЦДЮТ була допомога педагогічним працівникам у реалізації актуальних завдань розвитку, удосконалення і підвищення професійного рівня.

Проблеми і задачі, які стояли перед закладом, педколектив вирішувалися шляхом наступних форм методичної роботи: тематичні педагогічні ради, науково-методичні ради, атестація, відкриті заняття, творчі звіти, методичні об’єднання, психолого-педагогічні семінари-тренінги, адресні творчі майстерні,проблемні семінари, динамічні творчі групи, індивідуальні консультації, наставництво, самоосвіта. Вперше педагоги опробовували методи дистанційного та змішаного навчання у зв’язку із карантинними заходами.

У ході цієї роботи особлива увага приділялася наступним завданням:

  • сприяння розвитку навичок самостійної роботи керівника гуртка з метою безперервного підвищення кваліфікації й удосконалення педагогічної майстерності;
  • розвиток педагогічної творчості;
  • формування інтересу до сучасних наукових ідей, дослідної роботи;
  • покращення методичної підготовки педагогічних кадрів;
  • розвиток аналітичних навичок, самоаналізу й самоконтролю діяльності;
  • вивчення стилю роботи керівника гуртка, його особистісних якостей і на цій основі створення умов для професійного росту й оптимальної взаємодії з колективами вихованців, педагогів, батьків.

З метою цілеспрямованої роботи та для забезпечення колективного керівництва методичною роботою діє методична рада. Упродовж року на засіданнях методичної ради обговорювалися такі питання:

– «Використання у освітньому процесі передового педагогічного досвіду та сучасних педагогічних технологій»;

– «Про результати реалізації самоосвітньої діяльності педагогічних працівників закладу»;

– Завдання науково-методичної ради на новий навчальний рік»;

– «Про організацію роботи над науково-методичноою проблемою»;

– «Формування інноваційної компетентності, грамотності, культури використання ІКТ в освітньому процесі» для керівників гуртків соціально-реабілітаційного напряму;

– «Впровадження інноваційних технологій в освітній процес: досвід і проблеми».

Робота методичних об’єднань була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності педагога, удосконалення методики проведення занять.

З метою чіткої організації на сучасному рівні роботи з новопризначеними педагогами, спрямованої на підвищення їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової і методичної підготовки,  у  закладі працювала  Школа  малодосвідченого педагога.

Важливу роль у підвищенні професійної, наукової підготовки відіграють семінари-практикуми обласного та Всеукраїнського рівнів. Педагогічні працівники Шепетівського міського ЦДЮТ долучалась до проведення  інструктивно-методичних нарада для керівників гуртків художньо-естетичного, соціально-реабілітаційного та гуманітарного напрямів.

Проводилися ефективні колективні та індивідуальні заходи з педагогічними кадрами:

–           інструктивно-методична нарада для працівників, які атестуються, з питань підготовки творчого звіту;

–           інструктивно-методичні наради для керівників гуртків щодо організованого початку нового навчального року.

Адміністрацією закладу вивчаються та узагальнюються матеріали з досвіду  роботи керівників творчих об’єднань.

Педагогічний колектив працює над упровадженням інформаційно-комп’ютерних технологій в освітній процес закладу.

Організація методичної роботи у закладі позитивно сприяє підвищенню майстерності педагогів та популяризації педагогічних здобутків; впровадженню в практику роботи нових ефективних методів з даного напрямку; розвитку творчого потенціалу колективу. Необхідною умовою формування педагогічного професіоналізму педагогічного працівника є систематичне підвищення своєї професійної майстерності та науково-методична діяльність.

 

VII. Особливості організації освітнього процесу в закладі

за напрямами позашкільної освіти

Освітній процес у закладі здійснюється диференційовано (відповідно до віку, індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей, стану здоров’я) з використанням різних організаційних форм роботи: гурткова робота, індивідуальні заняття, вікторина, змагання, конкурси, виставки, оздоровчі збори, екскурсії, практична робота у навчальних кабінетах, а також з використанням інших форм роботи.

Заняття проводяться у формі індивідуальних і групових занять.

Вибір форм і методів навчання працівники закладу визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх (навчальних) програмах.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку в освітньому процесі.

 

Національно-патріотичний напрям позашкільної освіти у ЦДЮТ

Організація освітнього процесу закладів позашкільної освіти з національно-патріотичного виховання передбачає виховання всесторонньо розвиненої особистості, здатної творчо мислити, активно творити в духовній і матеріальній сферах, самостійно й колективно виконувати суспільно важливі завдання, адекватно реагувати на виклики сучасності, пов’язані з боротьбою українського народу за незалежність.

Для досягнення зазначеної мети рекомендуємо для педагогів такі напрями роботи:

  1. Формування української національної ідентичності.
  2. Вивчення державної та етнічної території українського народу.
  3. Військово-патріотичне виховання.

Перший напрям роботи включає в себе:

– вивчення етногенезу українців;

– вивчення культури українців (у т.зв. «широкому» розумінні поняття «культура»);

– вивчення творчого внеску українців у розвиток світової цивілізації;

– вивчення «проблемних» питань історії відносин українців з неукраїнцями.

Другий напрям роботи краєзнавчий, включає в себе:

– поглиблення набутих у школі знань про державну територію України, її формування, адміністративний поділ, етнорегіональні особливості, кордони, природні ресурси та їх значення для забезпечення життєдіяльності українців, геополітичні інтереси держави Україна;

– ознайомлення з етнічною територією українців, становищем етнічних українців на тих її частинах, які нині не перебувають у складі держави Україна;

– набуття практичних навичок природоохоронної діяльності.

Третій напрям включає в себе:

– вивчення історії українського війська;

– ознайомлення учнів з міжнародним гуманітарним правом та особливостями його застосування на території України в історичній ретроспективі;

– Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»);

– пошукову роботу;

– вшанування памʼяті героїв різних часів боротьби за волю українського народу та незалежність нашої держави.

Найважливішим напрямом роботи з національно-патріотичного виховання є організація та впровадження у виховний процес закладів освіти Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

 

                            Туристсько-краєзнавчий напрям у ЦДЮТ

Головною складовою діяльності закладів освіти туристсько-краєзнавчого напряму є організація освітнього процесу за новими навчальними програмами відповідного змісту, що схвалені рішенням експертної комісії з позашкільної освіти.

Навчальні програми охоплюють найважливіші напрями краєзнавчих досліджень та видів спортивного туризму і спортивного орієнтування. Важливо наповнювати освітній процес різними за змістом та цікавими за формами роботи заходами: туристсько-спортивні походи, краєзнавчі експедиції, акції, конференції, конкурси та вікторини, табірні зміни в режимі навчально-тренувальних зборів; змагання з пішохідного, водного, велосипедного, лижного, гірського туризму, у міжсезоння організовувати змагання в приміщеннях, запроваджувати різноманітні змагання з орієнтування. Необхідно приділяти увагу залученню до спортивно-туристських заходів дітей і молодь з інвалідністю. Програми роботи з такими вихованцями появляються у практиці діяльності закладів позашкільної освіти. Наповнення освітнього процесу практичними заняттями та масовими заходами сприяє як закріпленню знань, умінь і навичок, так і реалізації задекларованих у навчальних програмах компетентностей, які, у свою чергу, сприяють формуванню особистості вихованця.

При проведенні будь-яких масових заходів з дітьми та учнівською молоддю: змагань, зльотів, таборувань, походів, експедицій тощо необхідно враховувати наявність укриттів у населених пунктах, де вони проводяться, та отримувати погодження на їх проведення в державних (військових) адміністраціях. Для визначення можливих регіонів для проведення заходів доцільно користуватись інформацією щодо обмежень відвідування лісових масивів, що розміщуються на сайті Державного агентства розвитку туризму.

Важливо послуговуватися щорічними Постановами Верховної Ради України щодо важливих ювілейних дат, подій, увічнення пам’яті про життя і діяльність історичних постатей українського народу як у всеукраїнському, так і регіональному вимірах. Зазначене дає можливість започатковувати краєзнавчі акції, експедиції, тематичні конференції, конкурси і вікторини, сприяє організації системної краєзнавчої роботи.

Для завершення навчального року важливим етапом є визначення стану оволодіння вихованцями навчальним матеріалом з метою переведення їх до наступного року чи рівня навчання. З цією метою доцільно використовувати різноманітні форми та прийоми, зокрема Гугл-форми, комп’ютерні тестові конструктори тощо. При цьому важливо використовувати різноманітні типи завдань, не обмежуючись тестами з вибором однієї правильної відповіді. Також варто використовувати ситуаційні завдання, кластерну форму побудови тестових завдань тощо.

 

                   Художньо-естетичний напрям позашкільної освіти у ЦДЮТ

Художньо-естетичний напрям протягом багатьох років залишається найбільш популярним для здобувачів освіти Шепетівської ТГ. Охоплення дітей цим напрямом є найвищим серед інших напрямів позашкільної освіти. У період воєнного стану мистецтво стало джерелом відновлення психологічного стану не лише дітей, а й їх батьків та загалом осіб, постраждалих від воєнної агресії.

У 2023/2024 навчальному році Шепетівський міський ЦДЮТ продовжуватиме здійснювати роботу з пошуку та підтримки обдарованої молоді через систему міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів, які є ефективним та якісним інструментом для демонстрації результатів діяльності дитячих художніх колективів, стимулом і мотивацією для їх подальшого розвитку. Разом з тим, важливим є не лише функціонування вже існуючих колективів, а й створення, відкриття нових. Розвиток нових, унікальних і неповторних ансамблів, хорів, танцювальних колективів і театральних труп створює в закладі позитивне емоційне середовище, мотивує участь юних талантів у заходах різних рівнів.

Дитячі творчі колективи є потужним інструментом виховання громадянина України через народну пісню, танець, святкові та обрядові заходи, історію тощо.

Для проведення практичних занять в гуртках художньо-естетичного напряму рекомендуємо використовувати такі форми роботи:

– онлайн-перегляди навчально-пізнавальних відео, онлайн-занять в хореографічних, вокальних, театральних гуртках;

– відеоуроки, постановки, концерти;

– музичні виконання за різними напрямами гурткової роботи на спеціально створених сторінках для вихованців у соціальних мережах;

– майстер-класи для гуртків образотворчого та декоративно-прикладного профілів;

– різноманітні активності – конкурси, челенджі; завдання у групах.

Під час навчання в гуртках художньо-естетичного напряму варто зосереджувати увагу на відродженні національних традицій та формуванні національної ідентичності підростаючого покоління. Зосередити зусилля щодо розвитку здібностей дітей та молоді у сфері мистецтва, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності. В подальшому формуючи конкурентного громадянина, готового до ефективних дій, які приноситимуть результативність та розвиток освітньо-мистецького середовища. Виховання особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, має прагнення до самовдосконалення й освіти впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації.

Для проведення практичних занять в гуртках художньо-естетичного напряму рекомендуємо використовувати такі форми роботи:

– онлайн-перегляди навчально-пізнавальних і виховних відео, занять, відеоуроків, постановок, концертів;

– створити у соціальних мережах на спеціальних сторінках для вихованців музичні уроки за різними жанрами гурткової роботи;

– організовувати активності – конкурси, челенджі; завдання у групах.

З огляду на події з 24 лютого 2022 року набуває нового звучання вокальне мистецтво, театральна майстерність, з’явились нові напрями та види хореографії, новітні техніки декоративно-ужиткового (прикладного), образотворчого мистецтва, змінюється тематика.

З міркувань безпеки більшість культурно-масових заходів було скасовано, але з’явилася нова можливість відвідування виставок, музеїв, театрів у режимі онлайн.

Потужними осередками, де створено сприятливі умови для розвитку дитини, є дитячі творчі колективи. І особливе місце серед них займають колективи, що мають почесні звання «Зразковий художній колектив» і «Народний художній колектив». В такому колективі відбувається безперервний розвиток, набуття компетенцій, підвищення майстерності та творчого потенціалу, виховання у дітей патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу. Навчальні програми для гуртків науково-технічного та художньо-естетичного напрямів позашкільної освіти розміщені на офіційному сайті УДЦПО udcpo.gov.ua.

 

                            Розвиток органів учнівського самоврядування

Шепетівський міський ЦД,ЮТ також продовжує системну роботу, спрямовану на формування соціальної активності та громадянської самосвідомості молоді через підтримку органів учнівського самоврядування, координує діяльність Всеукраїнської ради старшокласників. Ця робота регламентована статтями 28 та 70 Закону України «Про освіту».

Саме на базі ЦДЮТ проводяться збори лідерів учнівського самоврядування, діти діляться досвідом роботи, ініціюють спільні патріотичні акції, соціально-освітні проєкти, волонтерські, культурні, екологічні та інші ініціативи.

Також відбувається навчання дітей щодо їх участі в процесах ухвалення рішень на регіональному, місцевому рівнях. Через органи учнівського самоврядування в закладах освіти впроваджується багато проєктів щодо безпекової поведінки під час повітряних тревог, навчання першої медичної допомоги, проводиться психологічна робота щодо соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених дітей, залучення їх до соціально значущих акцій тощо.

При Шепетівській ТГ на демократичних засадах створені дорадчий орган з числа лідерів учнівського самоврядування. Працюють навчальні тренінгові центри, осередки в закладі, школах, гуртки «Лідер», «Громадянська позиція», «Школа успіху», «Школа лідерів» тощо. Ініціюються та проводяться онлайн-челенджі для обміну цікавими форматами організації роботи шкільних  і обласних рад, патріотичними відео зверненнями, діляться досвідом співпраці з органами місцевої влади з питань підтримки ЗСУ, територіальної оборони, інших видів підтримки.

За результатами роботи наприкінці навчального року потрібно підбивати підсумки, оголошувати нові ініціативи, які будуть реалізовані упродовж наступного навчального року. Для реалізації дитячих ініціатив важливо залучати партнерів із числа громадських молодіжних організацій та спільно на рівні громади реалізовувати цікаві й корисні проєкти.

Залучивши громадські організації до співпраці, можна дізнатись, як знайти додаткові ресурси для власних проєктів, долучитись до реалізації громадських ініціатив тощо.

У 2023/2024 навчальному році ЦДЮТ продовжуватиме діяльність з реалізації лідерських ініціатив на Всеукраїнському дискусійному майданчику «Полігон», здійснюватиме навчання лідерів учнівського самоврядування за у різних форматах із залучення фахівців, коучів, лідерів думок. Організує та проведе традиційні збори ради самоврядування, регіошальні зустрічі з представниками учнівського самоврядування інших країн. У партнерстві із ЗЗСО заклад продовжуватиме проєкти з екологічного виховання: Всесвітній день прибирання в Україні, «Мішечок», «Цифрове прибирання», долучення до формування позначок на Національній мапі України з позначенням пунктів прийому вторинної сировини тощо.

VIII. Очікувані результати реалізації освітньої програми

Як результат реалізації освітньої програми є сформованість у вихованців, учнів і слухачів пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля.

Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних вмінь і навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення; творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Очікувані результати здобувачів освіти, подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4.

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до освітньої програми

Шепетівського міського ЦДЮТ

 

Навчальний план

для гуртків, секцій, студій та інших творчих об’єднань початкового рівня за напрямами позашкільної освіти:

 

  Напрям діяльності

Кількість годин

на тиждень до 1-го року

навчання

всього за рік на тиждень  2-й рік навчання

всього за  рік

1. художньо-естетичний:

 

       
  для однопрофільних

 

4 – 6 144 – 216 4 – 6 144 – 216
  для багатопрофільних

 

4 – 10 144 – 360 4 – 10 144 – 360
2. науково-технічний 4 – 6 144 – 216 4 – 6 144 – 216
3. дослідно-експериментальний

 

4 – 6 144 – 216 6-8 216 – 288
4. соціально-реабілітаційний

 

4 144 4 – 6 144 – 216
5. гуманітарний 4 144 4 – 6 144 – 216

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

до освітньої програми

Шепетівського міського ЦДЮТ

 

 

Навчальний план

для гуртків, секцій, студій та інших творчих об’єднань основного рівня за напрямами позашкільної освіти:

 

  Напрям діяльності

Кількість годин

на тиждень  1-й  рік

навчання

всього за рік на тиждень  2-й  рік навчання

всього за  рік

на тиждень  3-й рік навчання

всього за рік на тиждень  4-й рік навчання

всього за  рік

1. художньо-естетичний:

 

               
  для однопрофільних

 

4 – 9 144-324 6 – 10 216 -360 6 – 1 0 216 -360 6 – 12 216 -432
  для  багато-профільних 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468)
2. науково-технічний 4 – 6 144 -216 6 – 9 216 -324 6 – 10 216 -360 6 – 12 216 -432
3. дослідно-експеримента-льний 6 – 8 216 –

288

6 – 8 216 -288 6 – 10 216 -360 6 -12 216 -432
4. соціально-реабілітаційний

 

4 – 6 144 -216 4 –  6 144 -216 6 – 9 216 -324 6 – 9 216 -324
5. гуманітарний 4 – 6 144 -216 4 – 9 144 -324 6 – 9 216 -324 6 – 9 216 -324

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

до освітньої програми

Шепетівського міського ЦДЮТ

 

Навчальний план

для гуртків, секцій, студій та інших творчих об’єднань вищого рівня за напрямами позашкільної освіти:

 

  Напрям діяльності

Кількість годин

на тиждень 1-й

  рік  навчання

всього  за  рік на тиждень  2-й  рік  навчання всього за  рік

на тиждень 3-й  рік навчання

всього  за  рік на тиждень  4-й рік  навчання всього за  рік
1. художньо-естетичний:

 

               
  для однопрофільних

 

6 – 12 216  -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432
  для багато-профільних 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468) 4 – 12 (13) 144 -432 (468)
2. науково-технічний

 

6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 324 -432
3. дослідно-експеримента-льний 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432 6 – 12 216 -432
4. соціально-реабілітацій-

ний

6 216 6 – 9 216 -324 6 – 9 216 -324 6 – 9 216 -324
5. гуманітарний 6 216 6 216 6 – 9 216 -324 6 – 9 216 -324

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

до освітньої програми

Шепетівського міського ЦДЮТ

 

Ключові компетентності Компоненти
Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Пізнавальна компетентність Уміння: оволодіння поняттями, знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство; сфери життєдіяльності людини; види, способи, засоби праці, матеріали та інструменти; морально-психологічні якості особистості; способи організації вільного часу тощо. Сприяє засвоєнню вихованцями технічної, екологічної, економічної та іншої термінології. Передбачає їх ознайомлення зі світом сучасної техніки, технології, культури, довкілля. Водночас діти оволодівають системою знань про робочі інструменти та машини від найпростіших до найскладніших (лінійка, ножиці, верстати тощо); оброблювальні матеріали (папір, картон, тканина, деревина, метал, пластмаси тощо), їх фізико-механічні властивості, способи виготовлення виробів (моделювання, конструювання тощо).

Ставлення: морально-психологічні, емоційно-вольові, трудові поняття, знання, переконання є основою для формування в них принципів, світогляду, особистісних якостей.

Практична компетентність Уміння: спрямована на формування вмінь та навичок особистості застосовувати отримані поняття, знання на практиці. Серед них основні види пізнавальної, дозвільної діяльності, роботи з матеріалами та інструментами, виготовлення різноманітних виробів тощо. Уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної діяльності.

Ставлення: застосування знань на практиці, оволодіння трудовими вміннями та навичками.

 

Творча компетентність Уміння: розвиток творчої діяльності, майстерності, здібностей, нахилів та уяви особистості, творчий підхід до розв’язання будь-яких завдань, творча праця, постійне підвищення своєї майстерності, самоосвіта стали життєво необхідними кожному. Творча компетентність в позашкільній освіті зумовлює навчання дітей творчості, формування у них з раннього віку досвіду творчої діяльності, майстерності, розвитку творчих здібностей, нахилів. Це здійснюється в процесі розв’язання вихованцями творчих завдань, пошуку раціональних шляхів і способів виконання роботи, внесення раціоналізаторських пропозицій, самостійного визначення технології виготовлення виробів тощо. При цьому необхідним постає розвиток творчої уяви, фантазії, креативного мислення, інтересу до видів творчості, а також формування естетичних смаків, художнього і технічного хисту.

Ставлення: творча трудова, раціоналізаторська, винахідницька діяльність, розвиток здібностей особистості.

Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Інформаційно-комунікаційна компетентність Уміння:  здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації,  уміння працювати з різними видами інформації, знаходити і відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися, на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов’язану з професійною діяльністю; опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.
Соціальна і громадянська компетентності Уміння: виховання та розвиток загальної культури особистості, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення, також ця компетентність визначає сукупність якостей людини, що становлять її імідж, індивідуальний стиль діяльності, формування активної життєвої позиції, адаптацію, готовність до безперервної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потребу ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, підприємницьку діяльність, її засвоєння обумовлює прояв та розвиток важливих людських якостей і здібностей особистості, ставлення до праці; засвоєння соціального досвіду. Також соціальна компетентність характеризує взаємодію людини з суспільством, соціумом, іншими людьми. Ця компетентність як сукупна характеристика громадянської зрілості професіонала виступає одночасно як соціальна дієздатність, його уміння передбачати наслідки своїх дій, робити правильний вибір при їх виконанні, дотримуватися балансу загальних і особистих інтересів.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини.

Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо – естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

 

 

Таблиця 5

до освітньої програми

Шепетівського міського ЦДЮТ

 

Програмне забезпечення

 роботи гуртків Шепетівського міського центру дитячої

та юнацької творчості на 2022-2023 навчальний рік

 

№ з/п Назва гуртка Програмне забезпечення
1 Гурток «Вироби зі шкіри» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Вироби зі шкіри» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 277-од від 20.06.2019)
2 Гурток «Чарівний бісер» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Чарівний бісер» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 180-ОД від 24.06.2021)
3 Гурток «Художні вироби з вовни» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Художні вироби з вовни» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 320-ОД від 22.06.2016)
4 Гурток «Образотворче мистецтво»  Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Художні вироби з вовни» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 338-ОД від 30.06.2022)
5 Гурток «Ліплення з пластиліну» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Ліплення з пластиліну» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 277-ОД від 20.06.2019)
6 Студія раннього художньо-естетичного розвитку дитини гуртки «Пізнайко», «Кольорові долоньки» Навчальна програма художньо-естетичного напряму студії раннього художньо-естетичного розвитку дитини «Кольорові долоньки». (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 277-ОД від 20.06.2019)
7 Гурток «Декоративно-ужиткове мистецтво» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку гуртка «Декоративно-ужиткове мистецтво» (початковий, основний, вищий рівні) (Схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти МОН України, протокол № 3 від 13.09.2019, лист ІМЗО від 27.09.2019 № 22.1/12-Г-964)
8 Гурток «Ділові малюки» Навчальна програма з позашкільної освіти соціально-реабілітаційного напряму  «Ділові малюки» (1 рік навчання), (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 171-од від 03.07.2020)
9 Гурток «Музична абетка» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного  напряму  «Музична абетка» (1 рік навчання), (Затверджено наказом управління освіти ШМР № 68 від 05.09.2023)
10 Гурток «Культура мови та спілкування» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Культура мови та спілкування» (3 роки навчання) (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 180-ОД від 24.06.2021)
11 Народний художній колектив студія гурток  спортивно-бального танцю «Браво»

(спортивно-бальні танці)

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Художні вироби з вовни» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 338-ОД від 30.06.2022)
12 Народний художній колектив студія гурток  спортивно-бального танцю «Браво» «Сучасна хореографія»

вищий рівень

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Художні вироби з вовни» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 338-ОД від 30.06.2022)
13 Гурток «Я-лідер» Навчальна програма з позашкільної освіти соціально-реабілітаційного напряму «Я-лідер» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 180-ОД від 24.06.2021)
14 Гурток

«Школа успіху»

Навчальна програма з позашкільної освіти соціально-реабілітаційного напряму «Я-лідер» (Лист ІМЗО № 22.1/12-Г-1227 від 27.12.2019)
15 Гурток «ABC English Club» Навчальна програма з позашкільної освіти гуманітарного напряму  «ABC English Club» (4 роки навчання), (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 171-од від 03.07.2020)
15 Гурток «Sport Live» Навчальна програма з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму  Гурток «Sport Live» (наказ управління освіти ШМР від 01.09.2020 № 77)
16 Гурток

«Народний

танець»

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Художні вироби з вовни» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 338-ОД від 30.06.2022)
17 Гурток «Вокальне мистецтво» Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму «Вокальне мистецтво» (Затверджено наказом управління освіти ШМР  від 08.09.2021 №  96)
18 Гурток «Ансамбль естрадної пісні

«Діти-квіти»»

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напрямку «Ансамбль естрадної пісні «Діти-квіти»». (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 180-ОД від 24.06.2021)
19 Гурток «Фольклорне мистецтво» Навчальна програма фольклорного мистецтва (початковий  та основний рівні) (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 180-ОД від 24.06.2021)
20 Гурток козацько-лицарського виховання «Джура» Навчальна програма з позашкільної освіти військово-патріотичного напряму гуртка козацько-лицарського виховання «Джура» (Затверджено наказом Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації,  наказ № 317-ОД від 26.06.2017)
21 Гурток «Історичне краєзнавство» Навчальна програма з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого  напряму «Історичне краєзнавство» (Затверджено наказом управління освіти ШМР  від 08.09.2022 №  58)
22 Гурток

«Мистецтво слова»

Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму «Мистецтво слова» (Затверджено наказом управління освіти ШМР  від 08.09.2021 №  96)
23 Гурток «Юні скаути» Навчальна програма з позашкільної освіти військово-патріотичного напряму «Юні скаути» (Лист ІМЗО № 22.1/12-Г-138 від 27.03.2019))

 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращі враження на нашому сайті. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з використанням даних технологій.Політика конфіденційності

Notifications %s New

Перейти до вмісту